вторник, 29 марта 2016 г.

Урок з історії: "Японія у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст."

Урок подорож.
Тема: Японія у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.
Мета: характеризувати розвиток Японії після Другої Світової Війни; пояснювати суть японського «економічного дива», визначити особливості розвитку Японії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, критично мислити, висловлювати власні судження; виховувати зацікавленість історією.

Розвиваюча мета: розвивати вміння аналізувати, порівнювати, критично мислити, висловлювати власні судження
Виховна мета: виховувати зацікавленість всесвітньою історією.
Методична мета : інтеграція знань за допомогою інформаційних технологій з метою кращого засвоєння знань
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: політична карта світу; ноутбук; мультимедійний проектор; роздатковий матеріал; підручник; атлас «Всесвітня історія ХХ ст..».
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ . Актуалізація опорних знань
Бесіда
1.  В якій частині світу знаходиться Японія?
2. На боці яких держав Японія брала участь в Другій Світовій Війні?
3. Який етап розвитку має сучасна Японія?
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
За допомогою карти світу викладач показує учням де знаходиться Японія
Викладач.
2 вересня 1945р. Японія підписала акт про капітуляцію, Друга Світова Війна закінчилась.
Сьогодні Японія вважається постіндустріальною державою ХХІ ст., яка за темпами економічного розвитку займає друге місце в світі. На уроці ми дізнаємося як держава зі зруйнованої, без корисних копалин, сировини перетворилась в могутнього індустріального велетня. Що являє собою «Японське економічне диво».

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
1.    Дивовижна Японія
Учень 1.  Доповідь про гору Фудзіяма.
Фудзіяма — найвища гора Японії, яка виникла в районі багатовікової вулканічної активності, у результаті нашарування декількох стародавніх вулканів. У її основі лежать андезитовий вулкан Комітаке І,  та базальтовий вулкан Комітаке ІІ, які утворилися понад 100 тисяч років тому. На них розташований вулкан Старий Фудзі , що виник близько 80 тисяч років тому. Його вкриває вулкан Новий Фудзі, який розпочав свою діяльність близько 10 тисяч років тому. Товщина вулканічних вивержень останнього не перевищує 1500 м. Фудзі вважають порівняно молодим вулканом, який вже 300 років не знає вивержень. Існує висока вірогідність його активізації в найближчому майбутньому.Гора Фудзі розташована в основі півострова Ідзу, у місці стику Японського архіпелагу з плитою Філіппінського моря. Її базисом є вулкани Комітаке та Асітака які утворилися в результаті вивержень лави з дна океану в епоху міоцену неогенового періоду Кайнозойської ери (25 — 20 млн років тому). Частини вулкану Комітаке, що виступають на поверхню, можна побачити поблизу 5-ї станції гори Фудзі.Старий Фудзі розпочав свою активність 80 тисяч років тому. Його вибухоподібні виверження призвели до покриття південного регіону Канто вулканічним попелом з високим вмістом базальту і утворення так званого «Кантоського суглинку», основи ґрунту плато в районі Токіо-Йокогама. Розмір частинок вулканічного попелу та товщина суглинку збільшуються в напрямку від Токіо до гори Фудзі. Поблизу східної частини основи товщина шару лапілі становить декілька десятків метрів. Біля підніжжя Фудзі розташовано числені відклади грязьових потоків. Вони називаються «лахарами Старого Фудзі» і складають поверхню вулкану Старий Фудзі.10 тисяч років тому, під час переходу плейстоцену в голоцен, форма виверження Старого Фудзі змінилася. Упродовж тисячі років він перманентно виливав лаву, утворивши прообраз сучасної гори Фудзі. Залишками цих вивержень є лавові покриви Сарухасі, Івабуоті та Місіма, розташовані за 30—40 км від кратера вулкану. На висоті 2700 м у ньому видніється частина Старого Фудзі, названа «Червоною скелею» . Близько 10 тисяч років тому розпочав свою діяльність вулкан Новий Фудзі. До 1707 року він періодично вивергав лаву і піропластичні матеріали, які вкрили Старий Фудзі, збільшуючи новий вулкан. 2500 років тому на східному схилі Нового Фудзі відбувся розвал гірської системи, в результаті чого утворився «Грязьовий потік Ґоденба».На ділянці між вершиною і схилами гори Фудзі розташовано понад 60 бокових вулканів та малих кратерів. Більшість з них знаходиться у напрямку північний захід — південний схід.Образ Фудзі часто використовується в японській літературі та образотворчому мистецтві. Цю гору згадують найстаріша поетична антологія «Збірка міріад листків» (759) та найстаріше оповідання «Повість про бамбукоруба» (9 століття). У «Записах крайових звичаїв провінції Хітаті» (721) описано Фудзі, що порівнюється із горою Цукуба. Крім цього, у всіх японських легендах, що пояснюють висоту регіональних вершин, присутні згадки про Фудзі.


Учень 2.Доповідь про вишню «сакура».
Сакура – японська назва декоративного дерева, що відноситься до виду Вишня дрібнопильчата а також його суцвіть. Квітне навесні; квіти мають забарвлення від яскраво-рожевого до білого.Щорічний період цвітіння сакури триває менше тижня. Тому квіти сакури виступають символом скороминущості юності і всього життя.Плоди, засолене листя і квіти сакури використовуються в харчових цілях.Сакура – відомий символ Японії і японської культури – рослина з давніх пір шанується японцями.Існує безліч культур сакури, зокрема – Сомей Йосіно Сакура, що вперше культивується в Епоху Едо і широко поширилася по всій Японії з часів Мейдзі. За старих часів провідними в культурному плані були Ямадзакура («гірська вишня»), Яедзакура («вишня з подвоєними пелюстками») і відома сакура Йосіно – похідна від Ямадзакури.З часів Мейдзі зображення сакури знаходиться на головних уборах учнів і військових, як показник рангу. В даний час використовується на гербах поліції і збройних сил Японії. Крім того, сакура – традиційний символ жіночої молодості і краси. 27 березня, починаючи з 4-го року Хейсей (1992) громадською організацією «Суспільство Японської Сакури» введено Свято Цвітіння Сакури. Цвітіння сакури для японців – національне свято. Синоптики складають прогнози термінів цвітіння сакури.У новинах щорік відстежується фронт цвітіння сакури, те, як просувається початок цвітіння з півдня на північ країни. Ханамі – милування кольорами сакури – ритуал і улюблена розвага японців на протязі століть. Жителі Японії прагнуть продовжити своє свято. Якщо слідувати за сакурою від початку її цвітіння на півдні до кінця на півночі Японії, то можна спостерігати її цілий місяць.

Учень 3.Доповідь про японській вірш «танка» та поробки з паперу «орігамі».
Орігамі-У перекладі з японської «орігамі» означає «складена папір», у країні висхідного сонця мистецтво орігамі називають мистецтвом цілого листа. Це одне з найголовніших правил орігамі - не додавати і не віднімати нічого зайвого. Це закон, якого дотримуються вже багато століть всі художники орігамі. Завдяки цьому даний вид мистецтва вже тисячоліття вважається самим незвичайним і оригінальним.
З'явилося орігамі майже відразу після появи папери в Японії. Саме японці, а не першовідкривачі нового писального матеріалу - китайці, здогадалися використовувати папір як сировини для декоративних прикрас і виробів. Спочатку новий вишуканий і цінний матеріал використовували у проведенні різних релігійних церемоній. Слова «папір» і «Бог» японською мовою співзвучні. Тому всім паперовим виробам став надаватися релігійний сенс. У храмах стіни були прикрашені папером із зображенням богів і записаними їх заповідями. За допомогою листів розпалилися жертовні багаття. В особливих паперових коробочках було прийнято приносити дари в храми.
У монастирях з паперу вперше почали складати незвичайні фігурки. Вони символізували різних богів, тварин, людей, навіть пори року та природні явища. А так як порвати аркуш паперу вважалося страшним гріхом, лист завжди використовувався цілком. Поступово суворо регламентоване число церковних фігурок почало зростати, техніка відшліфовувалася і ставала справжнім мистецтвом.
Важливо відзначити, що оригамі - не просто розвага або заняття для рук. На своєму довгому шляху становлення воно ввібрало в себе масу аспектів філософії Японії, а після і Китаю. Орігамі складалося спочатку на фундаменті різних східних вірувань. Особливу роль тут зіграла філософія буддизму.
Масовість мистецтва орігамі придбало лише у дванадцятому-тринадцяте століттях. Коли папір поширилася по всьому світу, коли ціни на неї значно впали і зробили цей матеріал доступними. Потроху фігурки з паперу покинули межі храмів і монастирські стіни і стали відігравати значну роль у побуті мирських людей.
 
Учень 4.Доповідь про японський національний одяг «кімоно»

Кімоно-"японський одяг") - традиційний одяг в Японії. З середини ХІХ століття вважається японським "національним костюмом".
Актуальність дослідження. Японський національний костюм вже не перше
століття привертає увагу фахівців. Разом з тим у порівнянні з іншими
галузями японської культури, такими як гравюра укійо-е, театральне
мистецтво, література - він і сьогодні залишається маловивченим явищем.
Декілька досліджень суто мистецтвознавчого напрямку, де розглядаються
його складові елементи, форма, крій та стислі відомості переважно
довідкового характеру - практично все, що сьогодні існує в науковому
обігу. Втім, костюм як медіаторна категорія, що поєднує такі протилежні
поняття, як Життя та Смерть, Культура й Природа, Свій та Чужий -
потребує саме культурологічного дослідження.
Від давніх часів в Японії у межах синтоїзму сформувалося ставлення до
одягу, як до речі, що зберігає душу. В синтоїстському ритуалі
"увгамування душі" померлого проводився обряд "зав’язування рукавів"
(тамафурі) з метою утримати душу. Тобто одяг мислився, як скринька для
душі. Тривалість збереження даної функції знайшла свій відбиток в
текстах класичної поезії та прози.
Ця ритуальна функція одягу, як і в іншіх культурах світу, свідчить про
те, що в народній свідомості він - природнє продовження людини, його
Дім, так само, як і волосся або нігті використовувався у магічних цілях,
як її символічна заміна. В імператорському варіанті обряду "увгамування
душі" богам підносилися три види священного одягу (місо), який
репрезентував імператора, його дружину та нащадка.


2.    Повоєнне реформування Японії.
Японське «економічне диво»

Викладач.
Оскільки Японія була країною-агресором і зазнала поразки у Другій світовій війні, то її територія була окупована військами США на чолі з Д. Макартуром (1945–1952). На окупованій території американцями провадилася політика «Трьох "Д”»: демократизація, демілітаризація, декартелізація. Водночас було проведено аграрну реформу, яка передбачала націоналізацію надлишків землі і продаж її державою на пільгових умовах орендарям.
1947 р. була прийнята нова Конституція, яка проголошувала суверену владу народу (зберігався інститут імператора як символ держави та єдності нації), законодавча влада належала парламенту, який обирав уряд, гарантувалась рівність громадян перед законом, Японія відмовлялась від утримання регулярної армії як засобу війни і створення сил самооборони.
Робота з історичним джерелом
Документ:
«У 1951 р. в Сан-Франциско було підписано мирний договір Японії із США та їх союзниками у війні (окрім СРСР). Згідно з договором:
• було визнано повний суверенітет японського народу над Японією та її територіальними водами; припинено стан війни учасників договору з Японією;
• Японія визнавала незалежність Кореї та відмовлялася від прав та претензій на Корею, Тайвань, острови Пенхуледао, Південний Сахалін та частину Курильських островів (але при цьому не зазначалося, що ці острови повертаються КНР та СРСР);
• обсяги репарацій не було визначено і питання про них належало до сфери двосторонніх відносин тих чи інших країн з Японією;
• за Японією було визнано право на індивідуальну і колективну оборону і домовленості про можливість розміщення або збереження іноземних збройних сил на її території».

Запитання та завдання
1. Позначте  на контурних  карті територіальні втрати Японії. На користь яких країн вони відбулися?
Висновок: Сан-Франциська система договорів перетворила Японію на союзницю США, що, у свою чергу, погіршило її взаємини з СРСР. Лише в жовтні 1956 р. у Москві було підписано Спільну декларацію СРСР та Японії, яка юридично припиняла стан війни між державами та проголошувала відновлення миру і добросусідських відносин між країнами. Мирний договір так і не було підписано.
Проблему Південнокурильських островів не розв’язано й досі.
Завдання:на основі тексту визначте причини «японського економічного дива»
Варіанти відповідей: 
1.  Проведення радикальних реформ адміністрацією Д. Макартура
2.  Надання американцями кредитів та воєнних замовлень під час війни в Кореї та В`єтнамі
3.  Збирання світової науково технічної інформації, та впровадження її в промисловість
4.  Незначна частка витрат на армію
5.  Ментальність японців(працьовитість, сумлінне старання)

3.    Японія в кінці ХХст. -на початку ХХІст.
Початок 70-х років — Японія посіла друге місце у світі за обсягом ВНП і згодом вийшла на перше місце з виробництва сталі, кораблів, радіоприймачів, телевізорів, магнітофонів, копіювальної техніки, кіно- фотоапаратури, оптики та автомобілів.
Зростання експортних можливостей Японії за 20 років у 90 разів, а валютних запасів — у 116 разів.
Бурхливий повоєнний економічний розвиток Японії перетворив її на один із трьох центрів сучасної світової економіки нарівні із США та Західною Європою. У середині 80-х років її частка у світовому валовому продукті сягнула 10 %.
Викладач.
70-ті рр. — докорінні зміни умов розвитку японської економіки, започатковані «двома шоковими ударами Ніксона» (программа американського уряду із захисту долара).
Зниження конкурентоспроможності японських товарів на зовнішніх ринках.
Середина 70-х років — початок енергетичної кризи через підвищення майже у 5 разів світової ціни на нафту.
Розробка нової стратегії розвитку японської економіки: ставку було зроблено на енерго- та матеріалозберігаючі технології.
Початок широкого застосування електронно-управлінських засобів у промисловості та сфері послуг.
У зовнішньополітичній сфері Японія відмовилася від виробництва, зберігання й застосування ядерної зброї. Встановлено дружні відносини з США і погіршилися відносини з СРСР через територіальні претензії Японії.

Учень 5. Доповідь про сучасну японію.


Токійська біржа— друга у світі за розміром біржа, з ринковою капіталізацією у 4 трильйони доларів США.
Економіка Японії є однією з найпотужніших у світі. Вона посідає друге місце після США за показниками ВВП ($4,5 трильйони у 2005) і третє місце після США і КНР за показниками купівлеспроможності. Японська економіка є найбільшою в Азії. Вона дуже залежить від поставок сировинних матеріалів з інших країн через нестачу природних ресурсів.
Співпраця уряду і промисловців, розвинена культура бізнесової етики, розробки високих технологій та порівняно невеликі витрати на оборонні потреби забезпечили стрибкоподібне зростання японської економіки після другої світової війни. З 1960-х по 1980-ті роки воно було вражаючим: 10% у 1960-х, 5% у 1970-х, 4% у 1980-х роках. Зростання призупинилося у 1990-х роках через надмірне інвестування наприкінці 1980-х та внутрішньополітичний курс, спрямований на виправлення спекулятивних ексцесів на біржі і ринку. Спроби уряду покращити ситуацію лише забуксували японське господарство у 2000 і 2001 роках.
Однак у 2005 з'явилися ознаки одужання японської економіки після періоду застою. ВВП зріс на 2,8%, перегнавши показники ЄС і США. Основним фактором одужання стало зростання внутрішнього попиту. Сьогодні економіка Японії продовжує утримувати позиції світового лідера.
Фундаментальними принципами післявоєнної японської економіки були:
1.     Тісна співпраця підприємств, постачальників, дистриб'юторів, банків і великих фінансових груп кейрецу (Міцубісі, Сумітомо, Фуйо, Міцуї та інші);
2.     Кооперація роботодавців і профспілок;
3.     Всебічна підтримка починань підприємців державними службовцями («господарчий патріотизм»);
4.     Система найму робітників на все життя на великих підприємствах.
Останнім часом багато японських фірм, особливо малого і середнього бізнесу, переглядають вищезгадані принципи задля збільшення продуктивності праці і прибутків.
 Торгівля Японії  Експорт — невід'ємна частина японської економіки. Головними експортними партнерами є США (22,7%), КНР (13,1%), Південна Корея (7,8%) і Гонконг (6,3%). Японці здебільшого експортують транспортне обладнання, двигуни, електротовари, електронні прилади і хімікати.
Оскільки Японія дуже залежить від міжнародної торгівлі, вона імпортує широке коло товарів. Основними партнерами з імпорту є КНР (20,7%), США (14%), Південна Корея (4,9%), Австралія (4,3%), Індонезія (4,1%), Саудівська Аравія (4,1%), ОАЕ (4%) (за даними 2004 року). Японія ввозить переважно запчастини, пальне, харчові продукти, хімікати, текстиль і сировину для власної промисловості.
Викладач.
Сучасна Японія вирізняється, з одного боку, безпрецедентними успіхами в найбільш сучасних галузях економіки, з іншого — проблемами у фінансовій, соціальній та аграрній сферах.
Сучасна Японія посідає перше місце у світі з виробництва легкових автомобілів, побутової електронної апаратури, металообробного обладнання, робототехніки, синтетичних волокон і деяких інших видів продукції. На Японію припадає більше ніж половина світового тоннажу спущених на воду суден.  У суднобудуванні Японія також є світовим лідером, причому деякі види спеціальних суден виробляються лише тут 60 % продукції галузі експортується. Третина японського експорту - це продукція машинобудування, яку-характеризує висока якість і технічна новизна.
За часткою видатків на науку в розрахунку на душу населення Японія вийшла на перше місце у світі, а за загальною кількістю наукових працівників випередила ФРН, Великобританію та Францію, разом узятих.

Цікаво знати.  Доповідь учнів/
Загальновідомо, що персонал японських компаній відрізняється однією спільною для переважної їх більшості якістю: японські працівники віддані своїй фірмі. Відданість ця межує часом із жертовністю, зі зневагою до своїх інтересів. Виявляється це в наступному:
-         японські робітники і службовці переконані, що вони є важливими, необхідними особами у своїй компанії і вони відповідальні за її долю;
-         робітники дуже рідко переходять на іншу роботу, працюючи водній компанії все життя;
-          у свідомості японця поняття "професія" ототожнюється з поняттям "робота", і практично завжди це поняття означає організацію (компанію), де він працює (наприклад, "я працюю на" Камацу ");
-          навіть якщо службовець компанії трохи нездоровий, він рідко візьме день відпочинку, а буде продовжувати працювати;
-         навіть якщо адміністрація попередньо не повідомила японського службовця про необхідність понаднормової роботи, він, як правило, погоджується вийти, і нехай це відбувається без особливого натхнення, але й без вагань: "треба - значить, треба";
-         в масовому порядку японські робітники не в повному обсязі використовують свою регулярну відпустку, тому що якщо японський службовець вважає, що компанія має потребу в тому, що треба працювати - він скорочує час своєї відпустки.
За допомогою яких способів фірмі вдається домогтися такого ототожнення робітниками і службовцями себе самих зі своєю організацією; які стратегічні принципи в управлінні персоналом приводять до настільки примітних результатів?
Принципи, які лежать в основі даної системи, наступні:
-         чим більше людина працює в одній організації, тим вище її зарплата і посада і зарплата зростає з кожним роком його праці;
-          якщо людина переходить в іншу фірму, то накопичення стажу "обнуляється";
-         просування по службі в значній мірі залежить від стажу роботи на фірмі;
-         поряд з основною зарплатою, рівень якої залежить від стажу і посади, службовці отримують грошові винагороди; також є певні пільги для співробітників (оплата дороги на роботу і назад; оплата левової частки витрат на медичне обслуговування не лише службовця, але й членів його сім'ї; компенсація компанією частини оплати за житло; позики для купівлі житла тощо);
-         при наймі працівників на керівні посади в першу чергу розглядаються кандидатури "своїх" співробітників;
-         великі японські компанії часто практикують навчання своїх службовців (у тому числі і за межами країни, у престижних навчальних закладах Європи, США);
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Які чинники сприяли японському «економічному диву»?
2. Визначте основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики Японії після війни?
3. Які галузі японської економіки є найбільш конкурентоспроможними?
VI. Рефлексія
I. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника . Підготувати реферати «Мао Цзедун», «Ден Сяопін».

Комментариев нет:

Отправить комментарий